До свободи можна йти лише вперед

Почув зараз голос священика з-під Києва, який з 5 березня не виходив на зв‘язок. Поспілкувалися – він нарешті зміг виїхати, зараз у безпеці.

Побачив дописи ще декількох, які опинилися в тій самій ситуації та про кого не було відомо, що з ними. Вони теж врятувалися.

Радість.

Водночас не полишає біль за Маріуполь, який ворог катує. За архієрея, який бачив за своє життя дуже багато, але те, що бачить зараз, описує словом «пекло». Чим допомогти? Закликами до міжнародної спільноти та молитвою…

Подзвонив священику, який віддано працює, а він каже: «Моєї хатинки нема, скинули сусіди фото…» 25 років життя і праці висадили в повітря в одну мить.

Поспілкувався з волонтером, який робить неймовірні речі. Хотів вивезти хвору дитину з Чернігова. До міста доїхати не зміг – дорога перерізана ворогом. Дитина в обложеному Чернігові, він вертається, щоби далі допомагати іншим.

Священик у прифронтовій зоні весь цей час під обстрілами вивозив мирних мешканців. Вивозив з пекла і вертався, щоби вивезти інших. День за днем. Ворог місто фактично зрівняв із землею. Священик живий і незламно вірить, що ще повернеться.

Журба.

Згадую цими днями історію виходу народу Ізраїля з єгипетського рабства. Один з уроків цієї події – до свободи можна йти лише вперед. Хоча і невідомим шляхом та з великими труднощами – але назад повернення нема!

Господи, йди перед нами, народом Твоїм, і веди нас! І захисти від деспота, який з усією силою своєю переслідує народ Твій, бажаючи знову обернути його на своїх рабів. Оберни на новітнього фараона і все воїнство його силу відплати Своєї і потопи їх правосудним гнівом Твоїм!

День і ніч з плачем і голосінням взиваємо до Тебе – не погуби людей Твоїх і не дай нечестивому панувати над нами і беззаконному душогубу – перемогти нас. Яви, Господи, силу Твою і прийди спасти нас!

Амінь!