З початку 2024 року ціни на хліб у деяких регіонах Росії злетіли на 30%. Хліб – не єдиний товар першої необхідності, проблеми з яким відчула Росія. Цієї зими з полиць магазинів зникли курячі м'ясо і яйця. За прогнозами економістів, подорожчання і дефіцит – незворотна перспектива для росіян.

Економісти називають кілька причин таких тенденцій: подорожчання палива, відтік фахівців, які або виїхали з країни, або пішли воювати, а також логістичні проблеми. Китай, який став головним постачальником буквально всіх груп товарів після введення санкцій проти Росії, також не зможе «розрулити» ситуацію. Незважаючи на допомогу Москві, Пекін намагається не наразитися на вторинні санкції й поводиться обережно. Китайські банки перестають приймати платежі в юанях з Росії (серед них найбільший ICBC).

В інтерв'ю «Главкому» доктор економічних наук, екс-професор Вищої школи економіки в Москві Ігор Ліпсіц розповів про головні тренди російської економіки часі війни, а також пояснив, чому попри війну, рубль залишається відносно стабільним. Ліпсіц упевнений: за будь-якого результату військової агресії проти України Росію очікує крах.

«До держави йдуть по гроші обібрані компанії. Мовляв, «ми в біді»

Мінфін РФ оцінив дефіцит бюджету в січні-березні цього року в 0,3% ВВП. Доходи бюджету в січні-березні 2024 року на 53,5% більші за показник січня-березня 2023 року. Крім того, нафтогазові доходи на 43,2% більші за надходження за аналогічний період минулого року. Санкції не діють? Як так вийшло, що всупереч величезним витратам на війну, всупереч численним негативним прогнозам, російська економіка зовсім непогано почувається, готова і далі фінансувати війну?

Я б сказав, що все навпаки. Війна дає гроші в економіку. Усе, що відбувається в економіці Росії, це сьогодні винятковий результат вливання державних грошей. Але тоді виникає питання, звідки держава бере ці гроші, чому немає фінансової кризи? І ось тут є кілька причин.

Перша причина – трошки піднялася ціна на нафту. Не дуже добре працює механізм санкцій, стеля цін на нафту. Я говорив із самого початку, коли про «стелю цін» було оголошено, що вона буде погано працювати. Цей механізм погано контрольований, і він працює через пень-колоду. Зараз тривають спроби якось його підтримати. Йдуть атаки на тіньовий флот, який возить нафту за цінами, вищими за встановлену стелю. Це досить клопітка робота. А те, що ціни трішки піднялися, підвищило доходи. Крім того, змінилися методики розрахунку цін і системи оподаткування всередині Росії. Якщо все, що сьогодні відбувається, звести до спільного знаменника, то бачимо, що Російська держава забирає гроші у приватного сектору, у приватного бізнесу, у цивільного бізнесу, концентрує у своїх руках. Гроші вкидає у військову економіку, військове виробництво. Через виробництво проходить якась грошова маса, потім гроші назад вкидаються в економіку, породжуючи зростання попиту, зростання продажів. А коли в тебе зростають продажі, у тебе зростають податкові надходження, тому що ти дав грошей більше на зарплату. Тобто за цю більшу зарплату люди купили більше товарів. Відповідно, ти зібрав більше податку на додану вартість.

Інша річ, що ти втрачаєш гроші, бо вливаєш в економіку більше, ніж тобі повертається. Тому цей процес досить небезпечний, і щоб він продовжував працювати, мотор крутився, потрібно весь час знаходити якісь додаткові джерела грошей. І ось із цим стає дедалі гірше й гірше, і це вже видно.

Йде процес відбирання грошей у населення

За нібито удаваного благополуччя російського фінансового процесу ми бачимо, що Фонд національного добробуту (ФНБ) неухильно зменшується. І якщо подивитися, що від нього реально залишилося, то залишилося дуже мало. Не треба дивитися на цифри 12 трлн рублів (станом на 1 січня 2024 року за офіційними даними ФНБ становив 11,97 трлн рублів або $133,4 млрд в еквіваленті), про що розповідає Мінфін. Усе це не ліквідні гроші. А ліквідних грошей у Росії залишилося менше ніж три трильйони рублів. Це тільки те, що у нього в юанях, які можна якось витратити на купівлю товарів у Китаї. Інша частина з решти ФНБ – це золото. З ним великі проблеми, його особливо продати за кордоном вкрай складно. На російське золото накладено санкції.

Мінфін зараз це золото потихеньку продає Центробанку Росії. Міністерство і Центробанк формально, юридично – різні особи. В обмін на це Центробанк видає Мінфіну живі гроші на військові витрати. Це, строго кажучи, звичайна емісія, порожні гроші.

Поповнення ФНБ не відбуваються, доходи не досить великі. Тому так, картина зовні має гарний вигляд, а за фактом у Росії проїдають останні гроші, їх висмоктують з усіх закутків.

Вони (влада) щойно поповнили держбюджет, відібравши залишки грошей і коштів, які були на рахунках регіонів Росії. Тобто регіонам колись видали гроші, частина грошей не була витрачена, розміщувалася на рахунках регіонів. І ось зараз центральна влада відкликала ці раніше видані гроші. При тому назвали це дуже красиво: безоплатна допомога регіональних бюджетів федеральному бюджету. Тобто, тепер у регіонів немає жодних заначок, запасів, резервів, щоб гасити якісь надзвичайні ситуації. Наразі йде підчищення, висмоктування всіх грошей із приватного господарства. Так само почався процес ще більшого вибивання грошей безпосередньо з самого населення. Він іде цілком активно. Весь час підвищуються якісь акцизи, весь час вводяться якісь мита на імпортні товари. Зокрема в п'ять разів підняли мито на все імпортне пиво. Йде процес відбирання грошей у населення. Ось звідси фінансовий результат.

З 1 січня 2024 року запрацював новий податок на надприбуток для великих компаній (у яких середній прибуток за 2021-2022 роки перевищує 1 млрд рублів). Які наслідки для насамперед металургів, виробників мінеральних добрив? І чому серед компаній, які потрапили під дії нового податку, відсутні компанії нафтогазової галузі?

Не потрапили тому, що в них (компаній нафтогазової галузі) все забрали ще раніше. Під цей податок потрапило кілька сотень підприємств. Багато хто з них сплатив його достроково, бо було запроваджено правило: якщо будеш платити після 1 січня 2024 року, то заплатиш 10% з так званого надпланового прибутку. А якщо заплатиш ще у 2023-му, то будеш платити за ставкою 5%. І російський бізнес слухняно нахилив голову, достроково пішов добровільно платити податок. Загалом було сплачено 318 млрд рублів додаткового податку. Це теж влилося в доходи бюджету, про які ви запитуєте. До чого це призведе? Це призведе до дуже простої біди. Не буде грошей на розвиток, на інвестиції. Держава вилучає гроші, але потім до цієї ж держави приходять по гроші обібрані компанії: мовляв, ми в біді. У них немає прибутку і запасів ніяких, вони не можуть тепер розрахуватися з банками Росії (за кредитами).

Сьогодні держава вливає величезну масу грошей в економіку Росії. Через це розганяється інфляція, Центробанк підвищує свою ставку. Через це дорожчає кредит. А у багатьох держкомпаній кредити за плаваючою ставкою. Тобто ставка не така, яка була, коли ти брав кредит. Ставка коригується залежно від ставки Центробанку та інфляції. І тому тепер держкомпаніям за кредити, які вони брали, припустімо, у 2021-2022 роках, треба платити за новою, більшою ставкою. У них немає прибутку, у них уже все забрали. І вони прийшли в Мінфін із криком «дай грошей держава-батюшка, тому що в нас уже нічого не залишилося». І держава змушена віддавати гроші тим компаніям, у яких щойно забрала гроші.

Класичний приклад. У 2022 році вони обібрали «Газпром». Забрали у нього 1,3 трлн рублів для поповнення військового бюджету. А тепер «Газпром» прийшов у Мінфін і сказав, що будує завод із виробництва скрапленого газу, але грошей у нього немає. Мінфін, скрегочучи зубами, видав із Фонду національного добробуту «Газпрому» 400 млрд рублів. Тобто це дотування «Газпрому» з бюджету. Те саме відбувається з авіацією, іншими компаніями. Вони приходять і просять дотації. Вугільники також прийшли і просять дотації, інакше вижити не можуть. Мінфін живе за простою схемою: мені потрібно в цьому кварталі забезпечити фінансування війни. Що буде наступного – доживемо, побачимо. Тобто Мінфін відбирає гроші. Потім з'ясовується, що країна розвалюється. І потрібно звідкись брати гроші, починати оббирати наступних, поки коло не зімкнеться, і вся економіка Росії не стане висіти дотаціями на державному бюджеті. Така картина дуже ймовірна вже наступного року.

«Уряд Росії дуже боїться, що полиці в магазинах спорожніють»

За даними Центробанку, $1 – 92,01 рубля, 1 євро – 98,7 рубля. Останнім часом курс відносно стабільний і практично не виходить за психологічну позначку в 100 рублів. І «друкарський верстат» запущено, і капітал тікає, але курс тримається. За рахунок чого? Про що свідчить ця стабільність?

Про курс, як про якийсь ринковий результат говорити безглуздо. Усе це в минулому. Треба розуміти, що тепер у Росії відбулося повернення до регульованого державою курсу рубля. Це сталося в той момент, коли 2023 року було знову зупинено обов'язковий продаж валюти. Як ви знаєте, тепер практично всі великі експортери повинні повертати в Росію 80% валютної виручки протягом 60-90 днів. Продавати 90% повернутих грошей на валютній біржі. Тобто ніякої вільної валютної системи обігу в Росії не існує. У всіх компаніях-експортерах сидять валютні комісари Росфінмоніторингу, які контролюють купівлю, продаж валюти всіма експортерами, імпортерами. З ними треба узгоджувати всі графіки її купівлі та продажу. Вони мають право контролювати валютні активи компанії всередині Росії і за кордоном. Який же тепер це приватний бізнес, коли ти не керуєш своїми грошима?

Крім того, сталася річ, про яку мало хто в Росії знає. У грудні минулого року в Росії ухвалили новий закон про організовані торги. Під нього потрапляє вся валютна торгівля. У цьому законі в терміновому порядку Центробанку було надано додаткові права, згідно з якими він тепер може виключати з участі в торгах на валютному ринку будь-яку компанію, яка діє не так, як Центробанку хочеться. Центробанк може виключати таку компанію з валютного ринку на строк до шести місяців.

Тому, коли ви говорите про курс, треба говорити, що тепер це не якийсь такий вільний показник, який народжується від співвідношень припливу і відпливу валют. Це було, але пішло, забудьте про це.

Сьогодні курс визначається рішеннями Центробанку і Мінфіну. Який курс вони скажуть, такий і буде. А хто не хоче в цю гру грати, вилітає з валютного ринку Росії миттю. Але це небезпечна гра. Тому що ситуація така, що приплив валюти скорочується. І проблема пошуку валюти для імпорту стає гострою. Це не я сказав, це сказав перший віце-прем'єр РФ Андрій Бєлоусов. З ним обговорювали питання про відмову від обов'язкового продажу валюти. Білоусов сказав дуже чітко, що цей механізм нам потрібен для того, щоб забезпечити фондування імпорту.

Ідея дуже проста. Уряд дуже боїться, що полиці в магазинах Росії спорожніють. І щоб цього не сталося, потрібен імпорт, потрібна валюта для цього. Щоб була валюта, її забирають і підтримують той курс, за якого ще якось можна ввозити товар, продавати його в магазинах, товар хоч якось комусь доступний.

Це все регульований курс, але він, мабуть, буде все-таки рухатися в бік знецінення рубля. Тому що інакше дуже важко буде виконати бюджет Росії.

Але це породжуватиме надалі нехороші проблеми. Дорожчатиме імпорт. Він ставатиме малодоступним для росіян.

Крім того, є ще необхідність купувати імпортні товари для військової промисловості. Потрібна валюта. Якщо валюта буде дуже дорогою, то військова техніка теж дорожчає. І тоді бюджету треба самому витрачати більше грошей.

Тому вони (влада) всіма силами, з одного боку, утримують курс, а з іншого боку, якщо рубль не знецінюється, то не зростає рублевий еквівалент валютних доходів експортерів і знову нема з чого ще брати податки. Вони бігають по колу: вправо – погано і вліво – погано.

А яка ж тоді реальна вартість долара в Росії, як це підрахувати?

Складно. Є дуже різні оцінки від експертів. Цілком можлива ціна і 108 рублів, і до 120 рублів за $1.

«Повертаються часи черг. Ця традиція зашита в генах російської людини»

Проте галопуючої інфляції зараз немає. Що ви прогнозуєте до кінця року?

Це дуже сильно залежить від того, що буде з курсом. Щойно відбувається девальвація рубля, темп інфляції прискорюється тому, що імпортні товари дорожчають, і виникає імпортована інфляція. А імпортні товари – це велика частка російського ринку. Якщо ми беремо споживчий ринок, то за продовольчими товарами це близько 16% товарообігу. Якщо ми беремо товари промислового значення, то там за деякими позиціями до 70%, а то й до 90%. Тому, коли дорожчає імпорт, дуже багато виробничих процесів стають дорожчими.

Але якщо ми візьмемо російську фармацевтику, то в ній 90% усіх субстанцій, з яких робляться ліки, імпортні. Якщо рубль девальвується, то у вас швидко дорожчають ліки. Це моментально позначається на гаманцях громадян.

Для простої людини по пострадянському просторі маяками благополуччя є наявність товарів на полицях магазинів, ціни на ці товари і курс долара. Якщо курс долара більш-менш стабільний у Росії, то ось із деякими товарами та їхніми цінами вже є питання. Взимку виник дефіцит курятини і яєць – основного, бюджетного продукту харчування. Які ще дефіцити можливі найближчим часом?

Швидше за все, будуть черги. Взимку ми це бачили, як люди моментально згадують про російську традицію стояти в черзі. Якщо знаходиться місце, де ціни трохи нижчі, то люди готові годинами стояти на морозі за трьома десятками яєць. Це вже цілком помітна історія. Взагалі традиція черг зашита в генах російської людини. До цього люди дуже привчені.

Черга за яйцями в Саратові

джерело: sarinform

Ситуація в Росії залежить від багатьох факторів. Зокрема, від того, що відбуватиметься у сільському господарстві. А тут стільки факторів загроз, починаючи з клімату. Який буде врожай? Чи будуть якісь атаки на сільськогосподарські об'єкти в Бєлгородській, Курській, Тамбовській областях? Адже ці області близько до фронту, це найважливіші регіони сільськогосподарського виробництва. Одним із компонентів кризи з курятиною був якраз збій обсягів постачання з Бєлгородської області. Передбачити щось дуже складно. Війна створює таку кількість факторів невизначеності, що жоден прогнозист вам не зможе допомогти...

Зараз триває шалена атака міністра сільського господарства Дмитра Патрушева на постачання імпортного насіння в РФ. Мовляв, потрібно повністю заборонити такі поставки. Російські аграрії від цього у шоці. Тому що без імпортного зерна взагалі сільське господарство завалиться. Це не я вам кажу, це пишуть люди із зернового і ягідного союзів у Росії. Пишуть: мовляв, батюшка, дозволь завозити імпортне насіння, інакше загубиш, залишимося без урожаю. Але він хоче показати, який він найкрутіший патріот, як він бореться за імпортозаміщення і намагається прискорено заборонити постачання насіння в Росію. Тому є військові обставини, природні обставини і обставини політичні.

«Ціни на моторне паливо пішли вгору на 30%»

Чи відстежуєте ви вплив ударів по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) на загальну економічну ситуацію? Чи не переоцінено значення цих ударів? Чи можна якось оцінити їхній ефект у конкретних показниках?

Важко сказати. Зараз приходить дуже суперечлива інформація. Під час війни економісту дуже важко. Є велика фраза – «під час війни першою жертвою виявляється правда»... То кажуть, що 14% потужностей було втрачено на НПЗ. То кажуть, що йде ремонт якимись прискореними неймовірними темпами, ось-ось усе відновлять. Це може бути і дезінформація. Ми цього не знаємо. Але те, що ціни на моторне паливо на біржі пішли вгору відсотків на 30, наскільки я знаю, це об'єктивна картина. Це означає, що люди, які працюють у цій галузі, не в дуже гарному настрої і бачать певні загрози. Інакше чого б вони почали грати на підвищення цін.

Економіка Росії йде у тіньову, кримінальну, бандитську сферу, і це, звичайно, катастрофа...

Глава ВТБ Андрій Костін закликав домогтися суверенітету в цифрових розрахунках і повністю відмовитися від міжнародної системи SWIFT. Але це черговий крок до ізоляціонізму. З одного боку, Росія точно хоче заробляти нафтодолари для фінансування війни, з іншого – вустами керівника одного з найбільших банків пропонує ось таке. Як таку логіку пояснити?

Це логіка ізоляціонізму. Вона полягає в тому, що Росія тепер намертво приростає, як придаток, до Китаю. Є розрахунок на те, що потрібно створити якусь закриту систему розрахунків цифрових валют між Росією і Китаєм. Будемо продавати наші енергоресурси, наші паливні, наші природні ресурси Китаю. А на отримані цифрові гроші будемо купувати в Китаї все, що він виробляє.

Але ситуація така, що зараз почалися проблеми в торгівлі між Росією і Китаєм. Китайські банки відмовляються приймати юані з Росії. Це означає, що якщо ти навіть продав нафту, отримав юань, завів юань на свій рахунок і як би ти хотів ці гроші витратити на купівлю товарів за юані в тому самому Китаї, не можеш цього зробити. Китайські банки твої юані не приймають.

Наскільки це серйозний удар по російській економіці? З одного боку, Китай зараз основний торговий партнер для РФ, з іншого – цю торгівлю вести не можна через блокування з боку китайських банків. Який вихід із цього замкненого кола може бути?

Це і є замкнуте коло божевілля в російській економіці. Воно дійсно створено діями уряду. З одного боку, Росії нікуди подітися, окрім як притиснутися до Китаю, злитися з ним, інтегруватися. Шалене зростання імпорту російського з Китаю – мало не 40% за рік.

З іншого боку, Китай боїться вторинних санкцій проти своїх банків і не проводить розрахунки. А для Китаю поки що ринок США і валютні розрахунки за доларом значно важливіші, ніж розрахунки з Росією за російським ринком і за рублево-юаневим оборотом.

Уряд Росії порекомендував зовнішньоторговельним компаніям повернутися до бартерних операцій. Вони розробили три методики з організації бартерних розрахунків у зовнішній торгівлі, включно навіть з терміном, який вони колись у 90-х роках практично назвали забороненим, «толінг». Колись уся алюмінієва промисловість працювала на «толінгу», і зібрати податки було дуже важко. Це була шахрайська схема, і через це були великі проблеми зі збором податків у 90-х. Бартерні схеми тоді були одним із чинників дефолту 1998 року.

Який вигляд цей толінг матиме у форматі вирішення проблеми з юанями та китайськими банками?

Це означає, що загалом грошовий розрахунок іде з банку. Банки втрачають доходи від обслуговування зовнішньоторговельних операцій. Виникає практично кримінальна схема розрахунків. Уже йде розмова про те, щоби ввозити валюту в готівковому вигляді валізами. Я не жартую.

Турецький бізнес уже звернувся до свого уряду з проханням дозволити отримувати готівку за торговельними операціями з Росії, її завозитимуть до Туреччини. І потім не вносити її на рахунки в турецькі банки, щоб не потрапити під вторинні банківські санкції. Усе це означає, що економіка Росії йде з білої сфери в тіньову, кримінальну, бандитську, і це, звичайно, катастрофа... Виникає бандитсько-кримінальна економіка, бандитсько-кримінальна система грошових розрахунків, про яку навіть говорити страшнувато.

Практично в Росії залишається дедалі менше реальних партнерів у цьому світі. Її вирізатимуть зі світової економіки, як апендицит, вчитимуться жити без неї. Багато країн відмовлятимуться від співпраці з Росією. У неї буде все менше партнерів у зовнішній торгівлі, і вона буде намертво прикріплена до Китаю, Туреччини. І то, я не знаю, наскільки це вийде у турецьких партнерів працювати з готівкою. Росія знищує своє майбутнє тому, що без зовнішньої торгівлі вона жити не може.

«Жити під санкціями можна дуже довго. Подивіться на Кубу»

Іран за останні шість років експортував більше нафти, ніж будь-коли у своїй історії, заробивши за 2023 рік понад $35 млрд. І це попри санкції. Очевидно, санкції не діють. Іран справляється, Північна Корея також, ще й заробляє на військовій торгівлі з Росією. Ви кажете, що Росія вбиває своє майбутнє, але ж ці приклади показують: можна заробляти і жодні санкції не завадять?

Давайте розберемося, візьмемо статистику і подивимося доходи на душу населення (ВВП на душу населення) в Ірані та Росії. В Ірані цей показник рази в чотири нижчий, ніж у Росії. Ось до такої точки Росія буде рухатися. Ні, вона не помре, у неї не буде катастрофи, мору людей не буде. Вона просто ставатиме біднішою. Люди житимуть дедалі важчим, безрадіснішим, безнадійнішим життям. Люди житимуть менше тому, що не буде ліків, не буде медицини. Жити важко, але недовго. Це «світле» майбутнє росіян. Жити під санкціями можна дуже довго. Що ви мені про Іран говорите? Подивіться на Кубу. Я ще пам'ятаю її до початку санкційного режиму. Це до приходу Кастро була найпросунутіша країна Латинської Америки, передова за всіма соціальними параметрами. Але з 1959 року при владі комуністи.

Росіяни житимуть убогим, злиденним життям. Найімовірніше, повернуться якісь продуктові замовлення на підприємствах. Можливо, з'являться картки, будуть талони для людей похилого віку, щоби з голоду не померли. Ось до такої системи Росія буде повертатися, причому, безнадійно в тому сенсі, що навіть у молодих росіян не буде жодних перспектив здобути хорошу освіту, придбати хорошу професію. Вони будуть приречені на все життя жити в убогій, злиденній, деградуючій країні. Займатися якоюсь примітивною, убогою, ремісничо-торговельною діяльністю і нічого іншого їм доля не дасть. Найкращим варіантом кар'єри буде служба в силових відомствах або спроба потрапити в держапарат. Але це буде важка дорога.

Серед економістів є думка, що в Росії починається «революція зарплат». Йдеться про те, що військові, які зараз отримують великі гроші за участь у війні, не повертатимуться на свою колишню роботу з нижчою оплатою. Як підсумок – економіка зіткнеться з нестачею кваліфікованої недорогої робочої сили. Які наслідки цього в короткостроковій і довгостроковій перспективі?

Концепція «революції зарплат», про яку ви згадуєте, це така маячня, про яку навіть говорити смішно. Люди повернуться з війни і проситимуть високооплачувану роботу. Питання тільки в тому, з якої радості хтось таку високу зарплату їм заплатить? За які труди? Повернуться некваліфіковані люди, які вміють тільки добре стріляти і вбивати інших. Ніхто в бізнесі просто так зарплату за те, що ти учасник «СВО» платити не буде, бо це не окупається. Тому, найімовірніше, революції зарплат не буде. А буде дуже сильний приріст криміналітету у Росії. Але про це чиновник, точніше, чиновник-дослідник, який це написав (про революцію зарплат) Дмитро Бєлоусов, молодший брат віцепрем'єра Андрія Бєлоусова, звісно, говорити не став.

Але думаю, людей із СВО в цивільне життя ніхто не відпустить. За будь-якого розвитку подій... Навіть якщо Україна програє війну, то Росія повинна буде окупувати цю територію і тримати її під контролем. Для цього знадобиться величезна кількість гарнізонів на всій території, які потрібно буде фінансувати. Також будуть загибелі, а за ними виплати похоронних... Тому ці люди нікуди не повернуться, ніяких високих зарплат вони не попросять. Вони підуть у кримінал. Ми це бачили, до речі, після Афгану. Після війни в Афганістані в Росії був доволі сильний сплеск наркоманії, тому що люди, які прийшли з війни, принесли із собою зв'язки, контакти, канали з постачання наркотиків у СРСР. Але щоб афганцям платили високу зарплату? Ні. Їх дискримінували всіма можливими способами.

«Не виключаю, що на захоплених територіях Росія заморить шалену кількість українців голодною смертю»

Ви кажете, що навіть у разі перемоги Росії їй загрожує повний крах, оскільки доведеться дотувати величезну територію. Але Кремль ніколи таке не зупиняло. Окупація радянською Росією України і подальший Голодомор – сумне підтвердження цього?

Так, це можливо. Але це означатиме, що жодного економічного вихлопу від захопленої території України не надходитиме до Росії. При цьому Росія все одно витрачатиме величезні кошти на військові витрати, вона відновлюватиме втрачену військову техніку. На території України буде таке собі Гуляй-поле. Росія заморить шалену кількість українців голодною смертю. Усе може бути, я нічого виключити не можу... Але знову-таки, Росії все одно доведеться витрачати величезні гроші, щоб утримувати якось кримінальну армію. 

Людям з України дуже важко зрозуміти, що ніхто не прагне, ні в США, ні в Європі, зруйнувати Росію до кінця

Санкції, в принципі, можуть зупинити війну? Чи вже час визнавати їхню нікчемність?

Санкції як інструмент припинення війни неефективні. Ніхто з економістів ніколи не говорив, що після введення санкцій війна моментально припиниться. Ми розуміємо, що санкції скорочують імовірність майбутньої війни. Тому що економіка стає відсталою, убогою, бідною, нездатною генерувати нові види зброї. Зараз на наших очах починається гонка нових поколінь зброї. Три роки тому я зрозумів, що наступна війна буде війною дронів. Тепер ми бачимо, що війна переходить у технологічну фазу і переможе той, хто буде створювати автономні дрони, які краще захищатимуться і які не збиватимуться засобами радіоелектронної боротьби...

Яких ефективних санкцій, на ваш погляд, не вистачає?

Я не можу відповідати на це питання, це заборонене для громадян Росії питання, тому що за це моментально кримінальна відповідальність. Є рекомендації різних російських економістів, є рекомендації Київської школи економіки з цього приводу, можна почитати, там є якісь ідеї. Ще раз, зрозумійте, що справа не в тому, що ніхто не знає які застосувати санкції. Справа в тому, що Захід сповідує подвійну схему. З одного боку, хоче максимально послабити Росію, з іншого боку не дати їй впасти. Ще страшніша за сильну Росію Росія, яка розвалилася, розпалася на велику кількість маленьких кримінальних держав, які захопили якісь шматки ракетної артилерії, ядерні озброєння і цим загрожують світу.

Я розумію, що людям з України дуже важко зрозуміти, що ніхто не прагне, ні в США, ні в Європі, зруйнувати Росію до кінця. Тому всі ці санкції дуже помірковані, не до кінця: аби вдарити, але не до смерті.

Ваша думка: як потрібно чинити із замороженими активами РФ? Юридично й економічно грамотно?

З ними нічого не можна зробити, ніхто нічого з ними не зробить. Мені більше подобається пропозиція, яку нещодавно озвучив президент Зеленський. Вона цілком відповідає моїм уявленням про те, що раціонально зробити. Він озвучив ідею про податок на російський експорт. Якщо таку механіку вдасться запустити, це буде хороший механізм для отримання коштів для відновлення України. У цю схему я вірю, а в те, що будуть конфісковані російські заморожені активи, не вірю. Ніхто не хоче зруйнувати свій дім і свою стабільну фінансову систему.

«Китай – не повноцінний друг»

Яка з країн сьогодні є головним економічним рятівним колом для Росії. І чи можна це вважати участю в агресії проти України?

Ну, це, звісно, Китай. Це навіть не Індія, Індія якраз не такий хороший союзник для Росії. Китай допомагає, але дуже обмежено. У російського керівництва, схоже, були якісь шалено дурні ілюзії, що китайці, як кажуть мовою російських бандюків, впишуться за Росію. Але Китай не хоче цього робити. Китай не дав Росії досі жодної державної позики. Китай не забороняє своїм банкам блокувати платежі для російських компаній, як бачите, тому падають вже і поставки китайських товарів до Росії. Зазвичай, запас товару в імпортерів у торгівлі два-три місяці. Якщо ти його не поповнюєш, то через цей час у тебе полиці порожніють. Ось зараз починає виникати загроза, що полиці реально будуть порожніти, а нових поставок немає, оскільки гроші не проходять. Навіть у Казахстан тепер гроші з Росії йдуть три тижні. Китай – не повноцінний друг. Для Китаю відносини зі США важливіші, ніж із Росією. Союзника, який готовий виручати Росію, у неї немає. Росія може розраховувати тільки на деяку прихильність Китаю.

Китай – співучасник агресії проти України?

Вони не хочуть таку позицію (займати), вони акуратно ухиляються від цього. Вони весь час позиціонують себе як країна над сутичкою. Вони хочуть зберегти позицію світового гравця. Для Китаю дуже важливо стати світовим гравцем. Не просто азіатською країною, яка допомагає Росії вбивати українців, а світовим гравцем, який регулює світові конфлікти.

Що відбуватиметься далі? Поступово змінюватиметься склад керівництва Росії. У ньому буде більше людей, які будуть креатурами Китаю, прямо виконуватимуть його вказівки. Це буде васальна залежність Росії від Китаю. Незабаром побачимо, як Росія буде слухняно виконувати волю Китаю так, як це робить Північна Корея зараз. Це найімовірніша теорія майбутнього. Ми побачимо це ближче до кінця цього століття. 

Скільки у Росії залишилося грошей на війну? У минулому інтерв'ю «Главкому» влітку 2023 року ви говорили, що до 2026 року резервів у неї не залишиться. Ваш прогноз залишається без змін?

Ми говорили, що на 2024-й рік гроші є, а на 2025-й і 2026-й – це вже дуже проблемний горизонт часу. Поки що такий прогноз і залишається. Поки що ми не бачимо жодних просвітлень у фінансовому господарстві. Ми бачимо проїдання коштів Фонду національного добробуту. Ми бачимо проблеми з падінням експорту Росії. І Путін із цього приводу обрав гарну міну за поганої гри. Він обрав курс на повну автаркію, на скорочення у ВВП частки експорту та імпорту. Він хоче закрити країну. Тому поставлено завдання, щоб частка імпорту ВВП була не більше 17%. Це рівень СРСР. Путін не хоче, щоб імпортні товари надходили в Росію. Він сподівається, що вітчизняне виробництво заповнить усі полиці. Для росіян це означає, що в них просто зникне імпорт. Російського товару не буде, полиці ставатимуть порожніми. Але Путін до цього якраз і веде.

Михайло Глуховський, «Главком»