Виступ Путіна на параді: The Wall Street Journal проаналізувала основні меседжі диктатора

Російський диктатор Володимир Путін усе більше використовує трибуну, щоб доводити до відома свою політичну програму, залякувати  Захід та виправдовувати своє вторгнення в Україну.  Про це пише The Wall Street Journal.

Видання проаналізувало виступи Путіна з 2000 року. Зазначається, що президент РФ вперше згадав Захід лише у 2022 році, проте тепер повторює щороку. При цьому кількість згадок про мир скорочувалася, а останні два роки це слово Путін практично не вимовляв.

При цьому у виданні зазначають, що за чверть століття з моменту першої промови 9 травня, риторика Путіна змінилася. Тон став більш конфронтаційним та жорстким в міру погіршення відносин із Заходом.

Зате тепер все частіше згадуються нацисти та нацизм, які раніше російській лідер згадував лише через їхню історичну значущість. Зокрема, російський диктатор постійно заявляє, що Україна «перебуває під контролем нацистів». Таким чином намагається виправдати своє вторгнення.

Цього року Путін у своєму виступі згадав нацистів чи нацизм сім разів. Диктатор постійно проводить паралелі між Другою світовою війною та війною проти України.

«Якщо у минулих виступах Путін високо оцінював спільні зусилля Радянського Союзу та Заходу у перемозі над нацистською Німеччиною, то зараз звинувачує Захід у «спотворенні правди про роль СРСР у Другій світовій війні», - зазначаються журналісти видання.

Та відмічають, що цього року парад перемоги був значно скромнішим у порівнянні з парадами, які проводилися до повномасштабного вторгнення. У ньому, як заявили в Міноборони РФ, взяли участь понад 9 тисяч військовослужбовців і 75 одиниць військової техніки (але за підрахунками незалежних ЗМІ, насправді техніки було менше).

Нагадаємо, у Москві 9 травня проходив парад Перемоги. За інформацією телеграм-каналу Пул №3, до Росії приїхали президенти дев'ятьох країн.

До слова, російська влада скасувала проведення 9 травня пропагандистської акції «Безсмертний полк» через «загрозу безпеці». Торік ходи теж не було. Про скасування ходи заявила заступниця голови Комітету Держдуми з праці, соціальної політики та справ ветеранів Олена Цунаєва, пишуть росЗМІ. Вона пояснила рішення «загрозами громадській безпеці». Замість традиційної ходи з портретами родичів-військових часів Другої світової війни, пропонується розміщувати їх на громадському транспорті.